«У руках був лише телефон і більше нічого…»💔
З якими думками ми вирушали у свій перший виїзд до Ков’яг? Попри весь наш досвід, серце все одно б’лося трішки швидше. Нова громада це завжди трепетний момент. Особливо коли їдеш до жінок, які пережили те, що важко навіть уявити.
Наша зустріч розпочалася з болю, який складно вмістити в слова. Більшість учасниць це жінки ВПО з Попасної, Бахмута, Вовчанська. Мешканки міст, які зараз на лінії вогню або повністю зруйновані.
Серед них пані, яка втікала з-під Бахмута. Вона згадує свій день евакуації зі сльозами на очах, які неможливо стримати. Волонтери забирали її під пекельними обстрілами, коли на порятунок залишалися лічені секунди. *«У мене в руках був лише телефон і більше нічого. Жодної речі не змогла взяти. Починався такий обстріл, що не було ні хвилини… Ми всі могли там загинути», — тихо каже вона.
Сьогодні вона в безпеці, але цей жах досі всередині. Жінка зізнається, що розумом часом не вірить у те, що колись зможе повернутися. Але попри весь раціональний страх, у ній живе палка, незламна мрія, знову переступити поріг свого дому в українському Бахмуті.
Спочатку на зустрічі відчувалася важка захисна «броню». Але місія нашої психологині відігрівати навіть ті серця, які застигли від горя. Переломним моментом стали рядки вірша, який вона зачитала: «…Зараз я усміхнусь, бо обовʼязково додому повернусь».
У кімнаті затамували подих. Для кожної з присутніх ці слова стали маніфестом. Тоді, вперше за довгий час, жінки заусміхалися крізь сльози. Це були сльози полегшення, коли застарілий біль нарешті почав відпускати.
Нашій психологині вдалося зробити неймовірне обережно відкрити, залагодити і допомогти прожити ці травми. Вона створила простір, де можна було зняти втому і просто побути собою.
Найкраща нагорода для нас це те, як закінчилася зустріч. Не офіційними промовами, а міцними обіймами та щемким проханням: «Будь ласка, приїжджайте до нас ще, ми дуже чекатимемо».
Психологічна підтримка в громадах це повернення людям права на посмішку та надію.
Дякуємо жінкам Ков’яг за неймовірну силу духу та довіру.
Ми обов’язково повернемося! ✨
