Кожен із нас по-різному переживає нічні обстріли, тривожні новини та безсонні ночі. Хтось мовчить, хтось ділиться своїми переживаннями, а хтось намагається триматися за звичні справи, щоб не втратити відчуття опори.

Та попри всі відмінності, нас об’єднує дещо важливе. Ми всі знаємо, як це прокидатися від вибухів, хвилюватися за близьких, чекати повідомлення «Все норм» та шукати сили рухатися далі навіть тоді, коли їх майже не лишається.

Можливо, ми розуміємо одне одного значно краще, ніж можемо уявити. Бо за останні роки ми прожили схожі емоції, страхи, надії та втрати. І саме це взаємне розуміння допомагає нам залишатися поруч, підтримувати одне одного та не почуватися самотніми 💛
Чи помічали ви за собою емоцію або поведінку, яку постійно повторюєте при тривожності?